З мікроелементів при вирощуванні цукрового буряку важливе значення має достатнє забезпечення посівів бором и марганцем. Своєчасні листкові підживлення дозволяють суттєво зменшити стреси рослин від погодних аномалій, пристосовують їх до мінливих умов довкілля, активізують кореневе живлення, уповільнюють старіння тканин і створюють умови для отримання високого і якісного врожаю. Застосування мікродобрив сприяє підвищенню врожайності і цукристості при вирощуванні на всіх типах грунтів, значно знижує захворюваність серцевинною гниллю.

Зернові культури особливо чутливі до дефіциту міді, марганцю, цинку, бору та молібдену. Це незамінні мікроелементи, які впливають на кількість і якість зерен в колосі і, відповідно, сприяють підвищенню врожайності.

Ріпак добре реагує на позакореневе внесення як мікро- так і макроелементів і дуже чутливий до нестачі бору, марганцю, але для того, щоб максимально використовувати генетично обумовлену високу врожайність ріпаку, його необхідно також забезпечити цинком і міддю.

Важлива роль в удобренні сої належить мікродобривам, які містять молібден, бор, марганець, цинк. Мікроелементи збільшують кількість активних бульбочок, підвищують стійкість рослин до хвороб, посухи, підсилюють азотфіксацию з повітря, покращують синтез хлорофілу, активізують процес фотосинтезу.